confucianus (confucianus) wrote in ukr_asia_philos,
confucianus
confucianus
ukr_asia_philos

Засідання XCIV: Рецепція китайської філософії у творчості Г. Гессе

У вівторок, 29 березня 2016, у відділі історії зарубіжної філософії Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України (к. 327) відбудеться XCІV засідання Семінару дослідників східних філософій.

Тема засідання:
"Рецепція китайської філософії у творчості
Г. Гессе (на прикладі аналізу повісті “Останнє літо Клінґзора”)"
.
Доповідач: Олександра Бібік, магістр релігієзнавства (Київ)

Тези доповіді:
Рецепція китайської філософії в творчості Г. Гессе
(на прикладі аналізу повісті «Останнє літо Клінґзора»)
1. Синкретизм ідей китайської, індійської та християнської філософії є характерною рисою творчості Г. Гессе. Фундаментом символічного наповнення творів письменника є синтез переосмислення буддизму («Сіддхартха»), даосизму та філософії І-Цзін («Гра у бісер»), індуїзму («Індійський цар») й християнської філософії («Нарцис і Гольдмунд») з особистими пошуками автора. Тому одним зі способів аналізу творчості письменника є виявлення кола джерел, що вплинули на створення кожного конкретного твору.
2. Повість «Останнє літо Клінґзора» написана влітку 1919 року. Сюжет повісті зосереджено навколо особистих переживань і творчих шукань художника Клінґзора. На сторінках твору простежуються алюзії на життя і творчість Г. Гете, Луї Муайя, Шамза аз-Діна Мухаммеда Хафіза та Ван-Гога. Особливу роль у творі грають образи китайських поетів Лі Бо та Ду Фу, які позиціонуються як близькі друзі та однодумці головного героя: «Лі Тай Пе, автор дуже глибоких застільних пісень, був його улюбленцем, і в хмелю він часто називав себе Лі Тай Пе, а одного зі своїх друзів - Ту Фу».
3. На протязі розгортання дії повісті можна помітити апелювання автора до філософських думок та образності китайської поезії доби Шістьох Династій. У цей період серед інтелігенції сформувався особливий кодекс життя – «фєн-лю». Апелювання до цього кодексу помітно, насамперед, у характері та поведінці головного героя. Особливо яскраво у творі виражені наступні ідеали «фен-лю»: ідея природності, нестриманості поривів та свідомої демонстрації почуттів, ідеал відлюдництва та життя заради мистецтва. Образи спалаху, горіння та згасання, квітучого липневого літа й сп’яніння життям є характерним способом виразу зазначених ідей. Поєднання китайських та європейських філософських положень та підходів до тексту є основою специфіки твору.
4. Більшість критиків, які аналізують повість «Останнє літо Клінґзора» (Н. Гучинська, В. В. Малащенко) основним мотивом твору називають боротьбу чуттєвого та духовного, аполонівського та діонісійського начал у житті художника. «Китайські алюзії» в таких інтерпретаціях виявляються лише фоном розгортання основної дії. Однак, проведений аналіз дозволяє припустити, що повість «Останнє літо Клінзґора» є прикладом синтезу не тільки європейської філософії з власними пошуками автора, але зразком порівняння китайського та європейського погляду на життя художника. Також важливо відмітити, що саме у творчості Г. Гессе ми можемо бачити яскравий приклад впливу китайської парадигми «фен-лю» на розвиток європейської філософії.


Початок засідання о 16:00.

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!
Tags: Гессе, Китай, семінари
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 0 comments